"Зроблено руками студентів", або історія одного осередку ССХ в Херсоні.

Студентська ініціатива – одна із ключових цінностей ССХ. Все наше служіння здійснюється руками студентів, а штатні працівники виступають в ролі менторів, наставників, помічників та ресурсного центру. І саме тому ССХ – це не організація, а студентський рух, в центрі якого знаходиться віра в силу Євангелія та студентську ініціативу. Яскравим прикладом тому є служіння ССХ в містах, яке починалося самими студетами, без працівників. В контексті святкування 25 річниці нашого служіння ми вирішили загадати історію осередку ССХ в Херсоні, який існував навіть без штатних працівників, завдяки студентській ініціативі.

Сам Володимир народився в Херсоні та 3 роки назад переїхав до Києва. Сьогодні він чоловік та батько, а також успішний підприємець, блогер, маркетолог та письменник. Захоплюється написанням текстів та спортом. «Багато в чому я став тим, хто я є, завдяки служінню в ССХ» - згадує Володимир. «Там я навчився організовувати речі з нуля – від ідеї до фіналу. Отримав безцінний досвід лідерства та служіння ближньому, зайняв позицію лідера в житті. І це мені дуже допомогає».

Володимир навернувся до Господа незадовго до початку навчання в університеті, в середині 2000-х в своєму рідному місті. «В моєму підлітковому житті був повний дисбаланс через низку обставин і я шукав якоїсь основи, принципів, якогось підґрунтя, на якому слід будувати життя. І я його знайшов в Христі та Його Слові» - ділиться своїми спогадами Володимир. «На першому курсі навчання в ХНТУ особливо нічого не відбувалося. Я займався служінням в церкві, а університет був місцем, де я отримував знання. А ж раптом на канікулах я потрапив до літнього табору ССХ. Ця подія докорінно змінила моє уявлення про студентство, євангелизм та місію в університеті. Мені настільки сподобалося бути в спільноті студентів-християн, що я захотів організувати те саме в моєму виші» - згадує Володимир.

Ще до початку його служіння в Херсоні була багата історія служіння іншими співробітниками ССХ. В середині 2000-х років в місті сформувалася сильна група однодумців, які захотіли служити в ССХ – Віктор Афонін, Сергій Джишкаріані, Юрій Норенко, Наталя Аврутіна та Володимир Багненко.

Вони збирали групи віруючих студентів, які разом зустрічалися для молитви в університеті, вивчали Біблію та відвідували великі заходи ССХ в Одесі (такі як БіЖ, КЕП, тощо).

Але зрештою вони почали функціонувати як повноцінний осередок та всіляко досягали невіруючих студентів. «Ми робили творчі вечори, арбузніки, влаштовували перегляд фільмів, збирали цілий автобус студентів на одеську БіЖ, ходили в походи до Криму. В останній похід пішло 43 студенти. Там я, доречи, й зустрів свою майбутню дружину. Вона вірила в Бога, але посвятила своє життя Йому лише в ССХ. Нам також хотілося мати свою конференцію, щось на кшталт одеської БіЖ, але своє. Так ми придумали конференцію «ПУТЬ». На ній ми запрошували студентів подумати над тими шляхами, які вони можуть обрати в житті. В цілому на наших подіях ми не тиснули на студентів та не робили публічних закликів до покаяння. Проте студенти наверталися до Господа. Одна дівчина, її звали Оксана, родом з села, покаялася на одній із наших груп. Сьогодні вона місіонерка в Індії» - описує свій досвід студентського служіння Володимир.

Невелика група однодумців робила справжнє служіння, завдяки якому десятки і можливо сотні студентів почули Благу Звістку, а десятки віруючих зміцнили свою віру.
Саме це є головною цінністю ССХ – злагоджена праця студентів-однодумців.

Життя та служіння Володимира Багненко та інших випускників цього осередку є живим свідоцтвом того, що християнська місія в університеті важлива, а місія ССХ – реальна!