«ССХ Україна» оголила душу

Він приїжджає на роботу десь під обід на чорному Cadillac Escalade. А вечеряє лангустами, розплачуючись зеленуватими доларами США.

В українській свідомості це не лише стиль життя народних депутатів, але й директорів християнських місій, які в минулому дійсно не животіли, чого не скажеш про сьогодення.

«А що зробити для викорінення таких хибних поглядів?», - запитали в «ССХ Україна» і організували «Вечірку партнерів» для всіх тих, хто підтримував/підтримує/буде підтримувати (всі три форми дієслова, бінго!) студентське служіння.

Отже, до справи: на минулому тижні ми провели «Вечірку партнерів – 2017». Такий незвичний для українського протестантизму захід (ну коли востаннє ваша церква проводила щось таке? Братерська рада – то трохи інше і більше для неплатників)) мав продемонструвати прозорість наших намірів та відкритість перед тими, хто цікавиться студентською місією.

Але знаєте, доволі підозріло, коли про легкість життя розповідають працівники банку, нав’язуючи тобі доларовий кредит під 25% річних. Тож, про переваги служіння «ССХ Україна» мають розповідати самі студенти. Як кажуть люди в окулярах, саме вони кінцеві бенефіціари служіння ССХ.

Не знаємо, усвідомлювали організатори «Вечірки…» такі розумні речі чи ні, але захід почався зі свідоцтв справжніх студентів.

 

 

Один із них, Роман Чорний, студент фізичного факультету КНУ, розповів публіці, як ССХ трансформувала його підхід до лідерства й церковного служіння. А Віктор Бікман, учасник місіонерської подорожі ССХ в Білорусь, розповів про цілком конкретні євангелізаційні проекти ССХ в сусідній державі.

«Мене дуже надихає, коли я чую і бачу зміни, що їх Господь робить через студентів», - підсумувала виступи чоловіків Анна Стерлєва з англомовного відділу «ССХ Україна».

Наступний виступ виконавчого директора «ССХ Україна» Юлії Ніколайчук не був «маскою об’явлення» (молодь навряд чи оцінить красу метафори, але ми віримо), але й не давав приводів нудьгувати. Як перший інсайдері з-поміж колег, вона відкрито заявила про головну мету ССХ: «Щоби кожний студент в Україні почув Євангеліє».

 

 

«Це те, без чого ми не можемо жити, і ми помремо, як організація», - додала вона.

ОК, але чому ССХ береться саме за студентів? Відповіді дві: по-перше, вони молоді і без сформованого ще світогляду. По-друге, вони достатньо дорослі, аби ухвалювати самостійні рішення. До того ж, завтра це вже журналісти, політики і вчителі.

За уми й сумління майже двох мільйонів українських студентів борються 27 працівників ССХ у Києві, Харкові, Одесі та Львові. Це теж ми почули з промови Ніколайчук.

Щоби зацікавити студентів-нехристиян вірою, ССХ має в арсеналі випробувані техніки, як-от «Тиждень першокурсника» - це програма духовної та соціальної адаптації студентів-новачків, які доволі часто взагалі не знають, як жити у великому місті.

Є й «Тиждень місії» - проект інтелектуального євангелизму, де студентів мотивують думати на християнські теми та інші гострі питання.

«Ми бачимо вимірювані результати – студентів-лідерів; студентів, які навернулись до Христа; студенти-християни Молдови та Грузії, яким ми передаємо свій 25-річний досвід», - підсумувала Ніколайчук.

«Але це ж коштує багато грошей!» - пошепки прокоментував звіт про масштабні проекти організації один із гостей своєму товаришу на вухо. «І звідки у них кошти? Можливо, Держдеп?» - пролунало десь в кінці залу.

Напруга в залі передбачено збільшилась та ніби підготувала місце для виступу Євгена Шаталова, менеджера з розвитку ССХ.

«183 особи за кордоном та 82 в Україні – саме вони зробили служіння ССХ можливим цього року», - доповів Шаталов. За його інформацією, організація здійснює свою роботу завдяки добровільним пожертвам небайдужих людей з України, США, Канади, Європи та навіть Росії.

 

 

Програми завершив виступ Боба Гремана, колишнього директора "ССХ Україна", та Дмитра Колоди, діючого голови Ради опікунів організації. Вони закликали усіх присутніх долучитися до підтримки такого стратегічно важливого служіння, як ССХ, та побажали всім доброго здоров’я. 

Тим часом пропонуємо вам ознайомитися з подією, переглянувши цей альбом.

Автори: Є. Шаталов, О. Гордєєв.