Атака правдою. "ССХ Київ" презентувала студентам незаплямоване християнство

Протягом 4 днів (12-15 березня) київська команда «ССХ Україна» особливо чітко бачила, як Бог об’єднував столичну команду студентів та волонтерів і використовував їх для активної проповіді Євангелія в двох університетах.

Мова про «Тиждень місії», який «ССХ» проводить щороку в найбільших містах України. Тема цьогорічного проекту лишилась незмінною - “Руйнівники міфів”. Ми констатуємо, що в сучасної молоді існує дуже багато стереотипів щодо християнства. Стереотипів, які не відповідають дійсності. Ми намагалися разом дослідити, в якій мірі проста людина може їм довіряти.

Незважаючи на те що в цьому році в проекті взяло участь значно менше християн і нехристиян, Євангеліє змогли почути близько 200 нових студентів. Ми віримо, що Бог приводив на захід людей з дуже глибокими питаннями та бажанням досліджувати це далі. Окрім 6 працівників ССХ цьогорічна команда складалася з 11 студентів, 7 волонтерів, 3 гостей з Миколаєва, Грузії та Арменії, а також служителів з таких церков, як “Голгофа”, пресвітеріанська церква “Святої Трійці”, “Джерело життя”, 1 Броварська баптиська церква, “Відродження”, баптиська церква м. Золотоноша, церква “Друзі Христа”.

Отже, як це відбувалось?

Наш спільний ранок зазвичай розпочинався о 7:20 зі спільної молитви, підбадьорювань за минулий день та організаційних питань. Приходили стабільно зо 10-15 людей. Один студент навіть запропонував “робити такі ранкові молитви частіше, адже вони задають правильний тон дня”.

Після цього ми розходилися по університетах, де у креативний спосіб запрошували студентів на обіди. Наприклад, коли в Київському університеті ім. Т. Шевченка була тема “Церква - це бізнес”, ми продавали сніг та повітря. Цікаво, що якраз саме після такої «реклами» на обідній захід прийшло найбільше студентів за усі 4 дні в цьому університеті – 14-ро.

Цікаво, що якраз після цього на обід і прийшло найбільше студентів за усі 4 дні.

Окрім цього, ми пропонували студентам відгадувати дитячі загадки «з підвохом» та крутити колесо зі світоглядними темами. Ми пригощали їх чаєм, цукерками, спілкувались і молились за них.

В Київському лінгвістичному університеті спілкувались на наступні теми: "Правди в сучасному світі не знайти",  "Зло не спинити" (вів пастор Бенджамін Морісон) і "Вартість людини близько 40 гривень" (разом з Мариною Гнатишиною). Тим часом в Університеті ім. Шевченка руйнувались міфи на кшталт “"Бог обмежує мою свободу" (спікер – Євген Ященко),  "Епоха постправди: всі брешуть" (Денис Кондюк) та "Церква - це бізнес" (Мелвін Пайк).

«Взагалі, пережити «Тиждень місії» і просто почути - зовсім різні речі. Ти реально наповнюєшся і ще більше переконуєшся, на чому стоїш, - свідчить Леся Чорнобай, студентка-християнка з КНУ. - Особливо підбадьорювали ранкові молитви. Але загалом, це неймовірно важлива подія не лише для євангелізації, а й для перемоги над особистими страхами. Це урок ще більше довіряти Богу”.

Після невеличкої перерви на обід (а хтось обідав просто сендвічами на дискусіях) ми їхали готуватися до вечірньої програми, яка проходила в самому центрі міста на Майдані Незалежності. Було щось особливе в тому, що щовечора лунала Блага Звістка в серці столиці нашої країни.

Ввечері ми розвінчували такі міфи, як "Всі релігії ведуть до одного Бога", "Ісус - просто тесля-мораліст" (спікер – Семюель Петровскій), "Християнство - релігія насильства" та "Життя після смерті не існує" (розібратись допомагав то же Б. Морісон).

Звісно, реакція студентів була різною. Хтось повторював за паном Морісоним молитву каяття і після програми підбігав до нього з купою записаних питань. Студентка Я. прийняла рішення для себе дослідити Біблію, щоб сформувати власну думку. А одна студентка, ім’я якої ми так і не встигли дізнатись, після початку лекції просто встала і пішла.

Якщо говорити загалом, то після «Тижня першокурсника» в цьому році мені вже не страшно було стояти зі столиком на виду у студентів, багато з яких мене можуть знати, - каже Роман Чорний, студент-християнин з КНУ ім. Шевченка. - Але на «Тижні місії» я вже навіть сам підходив до людей, які мене знають і не знають, до нормальних і до дивних. Одним я ставив дивні запитання, іншим пробував «продати сніг». Це як мінімум допомагає позбавлятися певних комплексів. Я побачив, що організовувати «Тиждень місії» в своєму універі не так-то вже й страшно і складно, як здавалося. Хоча саме рішення проводити «Тиждень місії» в «Шеві» вже було кроком віри для мене: я не знав, де і з ким саме ми це будемо робити, але Бог забезпечив усім”.

Якщо так підсумувати, то ми бачимо, що досягли тих цілей, яких ставили. Не зважаючи на те, що долучилось менше студентів-християн, та прийшло менше невіруючих, ніж ми очікували, але ми бачимо, як Бог творив великі речі через цих людей і в них самих та присилав саме тих, кому це було потрібно. Програвши в кільккості ми виграли в якості. Для деяких студентів-християн це був перший досвід євангелізації, і вони тільки вчилися виходити із своєї зони комфорту. І було цікаво бачити, як деякі студенти вперше в житті розповідали Євангеліє ось так просто на вулиці. І це робило їх більш впевненими навіть у спілкуванні про Бога з їх одногрупниками. Також цього року ми спробували зробити молитовний ланцюжок, щоб протягом всього дня люди з різних церков/країн обирали зручний для них час та молилися за нас. Таким чином ми знали, що за нас йде постійна молитва. Наступного року хочемо збільшити команду організаторів, а також вже почати робити окремий захід в рамках Тижня місії для іноземних студентів.

Ми дякуємо усім тим, хто молився за нас, допомагав фінансами та всіляко особисто долучався до організації! Це наша спільна робота для того, щоб Ім’я нашого Бога прославилось!

Автор: Анна Стєрлєва.