ССХовці вкотре шліфували навички благовістя та апологетики

Тут не можна фотографувати та знімати відео. Якщо хтось порушить правило, деяких учасників цього заходу на батьківщини чекають величезні проблеми...

В цю п’ятницю завершилась навчальна конференція, назву якої організатори просять на розголошувати. Захід проводиться для 74 студентів-лідерів. Він присвячений місії та євангелізму. Делегація з України виявилась однією з найбільших (37 чоловік)!

Ви можете спитати: "Чому ви на лідерській конференції говорите не про лідерство, а про місіонерів?". Але голова IFES переконаний, що якраз місіонерський досвід та євангелізм у іншій культурі вчить лідерству якнайкраще.

Захід почався з визначення нашої ідентичності в Ісусі Христі. Адже наша поведінка формується під впливом того, як ми себе бачимо. Екс-працівниця IFES Німеччини Юля Гаршаген нагадала нам, що часто ми себе ідентифікуємо через призму нашої родини та нації. Проте після прийняття Ісуса Христа ми стаємо дітьми Божими, і через нас Бог може переписувати історію нашої родини й нашого народу.

Водночас робітник IFES США Боб Греман говорив про панування Ісуса Христа у нашому житті. Адже Він є не лише нашим небесним Батьком, Другом й Спасителем, але й Царем, Паном. І Бог дає нам теж владу, садить нас у Ісусі Христі на трон поряд з Собою. Студенти ділилися, що до цього не замислювались про те, яку владу та авторитет нам делегує Бог.

Українська команда на цьогорічній навчальній конференції

Разом з Бріном Рікардзом, пастором церкви у Великій Британії та багаторічним місіонером IFES, ми щоранку проходили книгу Дій Апостолів і розбирали, як перші апостоли доносили Євангеліє.

На наших семінарах ми вчилися, як практично застосовувати ці знання і методи та ділитися Благою Звісткою у православному, мусульманському та посткомуністичному контексті Євразії.

У контексті проповіді Євангелія ми присвятили один з днів вивченню апологетики разом з Юлею Гаршаген. Вона вміло суміщала теорію та давала студентам можливість практикуватися.

А це — євангелізаційний захід, як один день Місії у Львові, центром якого була програма зі спічем "Де Бог, коли є страждання?". Студенти мали змогу на практиці застосувати знання, перебороти страхи та взяти участь у різних флешмобах. Дивовижно було бачити, як перед самою акцією одна студентка говорила: "Я не зможу, мені так страшно", а вже ввечері захоплено ділилася тим, як вона спілкувалася з людьми.

Мабуть, семінар Боба Гремана про близькі відносини з Богом був тим, що студенти постійно згадують. Багато з них після його відвідування прийняли рішення щодня проводити час з Богом.

Якраз в неділю у них була така змога, бо тихий час з Богом тривав протягом 4 годин. Для більшості студентів це був справжній челлендж. Для когось цього було забагато. Одна дівчинка хотіла б ще. Але кожен з них підтвердив, що це був надзвичайно корисний час для перетравлення інформації і особливого спілкування з Богом.

Так як тут зібрані представники різних країн, то дуже цікаво ділитися досвідом та особливостями своєї культури. Під час культурного вечора ми навіть вчили танці один одного та куштували національну їжу.

Можливо, когось з учасників конференції Бог побудить поїхати та проповідувати Євангеліє іншим народам. Але головне — усвідомлювати себе місіонерами у своїх університетах.

Автор: Анна Стерлєва, "ССХ Україна".